Обсуждение:Судаков, Иван Порфирьевич
Судаков Іван Порфирійович (22.09.1892 - 05.1975). Народився у Харкові в робітничій родині. Росіянин. Здобув початкову освіту (закінчив 3 класи парафіяльної школи у Харкові у 1904 р.). Член РСДРП(б) з лютого 1917 р. З червня 1904 р. - учень приватної токарної майстерні у м. Харкові. З липня 1907 р. - учень та маляр-живописець у майстерні. З лютого 1914 р. - маляр-живописець Харківського паротягового заводу. З осені 1917 р. - червоногвардієць і комендант 1-го пролетарського загону Харківського паротягового заводу. З червня 1918 р. - помічник коменданта Саратовської губ. ЧК. З січня 1919 р. - комендант ВУЧК. З літа 1919 р. - комендант Пермської губ. ЧК. З 29 січня 1920 р. до 5 серпня 1922 р. - комендант Цупнадкому-ВУЧК-ДПУ УСРР. З 5 серпня 1922 р. до 5 січня 1923 р. - начальник загального відділу ДПУ УСРР та начальник Адміністративно-господарського відділу ДПУ УСРР. З 5 січня 1923 р. начальник Славутської прикордонної комендатури ДПУ. З 9 травня 1923 р. начальник будинку відпочинку ДПУ УСРР в Одесі. З 15 листопада 1924 р. - начальник Харківського губернського управління місць позбавлення волі НКВС УСРР. З 16 листопада 1925 р. - комендант ДПУ УСРР. З 12 червня 1932 р. - начальник дитячої трудової комуни імені Ф.Е.Дзержинського (селище Новий Харків). З 15 жовтня 1933 р. до 24 травня 1935 р. - старший інспектор апарату особливоуповноваженого ДПУ-НКВС УСРР. З травня 1935 р. - голова спеціальної колегії суду Молдавської АРСР. З 25 вересня 1938 р. - начальник 2 відділку 5-го (іноземного) відділку НКВС УРСР ( м. Київ). З 14 січня 1939 р. - начальник Тюремного управління НКВС УРСР. З 26 серпня 1940 р. - начальник адміністративно-господарського відділу УНКВС Ворошиловградської області. З 9 грудня 1941 р. - начальник адміністративно-господарського відділу УНКВС Дніпропетровської області. З 8 липня 1942 р. - комендант НКВС Узбецької РСР. З 1 жовтня 1943 р. - начальник господарського відділу УНКВС по Одеській області. З 4 травня 1944 р. - начальник відділу по боротьбі з дитячою безпритульністю УНКВС Одеської області. З листопада 1944 р. на пенсії. Звання: старший лейтенант державної безпеки (22.06.1939), майор державної безпеки. Нагороджений: орденом Леніна (1967 р.), орденом Червоного Прапора (1945 р.), знаком почесного працівника ВЧК-ДПУ(У) № 288 (1922 р.); тричі бойовою зброєю від ВУЦВК (1923 р.; 1927 р.; 1932 р.).
Олег Бажан (м. Київ), Вадим Золотарьов (м. Харків)
«Ті, хто натискали на гачок».
Короткі біографії керівників комендатури НКВС УРСР та УНКВС Київської області у часи «Великого терору»
Краєзнавство_№3/4, 2016